Обчислення ефективності стрижня у функції його кутового положення важко навіть при використанні обчислювальних машин, тому що в цьому випадку завдання є істотно тривимірною. Рішення тривимірних нейтронно-фізичних завдань звичайно вимагає багато машинного часу і є досить дорогим (багатомірні методи розрахунків); крім того, існує мало методів, придатних для завдань цього типу.

Однак деякі корисні для попереднього конструювання розрахунки можна виконати, виходячи із припущення про існування осьової симетрії шляхом обчислення декількох значень при різних радіальних положеннях стрижнів і за умови, що кінцева маса поглинача рівномірно розподілена по окружності відбивача. Кількість поглинача повинне відповідати дійсним характеристикам взаємодії нейтронів з матеріалом стрижнів, а його радіальні координати для кожного випадку - різним положенням стрижнів від нульової до максимальної потужності реактора.

Отримані в такий спосіб значення нейтронних потоків для зовнішньої границі обсягу з речовиною, що ділиться, можуть використовуватися при оцінці локальних ефектів у першому наближенні. Для цього візьмемо величину зменшення нейтронного потоку, обчислену для випадку, коли стрижні повністю уведені в активну зону, і помножимо його на відношення кроку W (тобто відстані між центрами стрижнів) до ширини поглинаючої зони стрижня (по його поверхні). Потім величину віднімемо з раніше розрахованого значення потоку на зовнішній границі активної зони в розрахунковій крапці й одержимо нерозраховане значення потоку при повністю всунутих стрижнях, яке можна використовувати при оцінці перепуску витрати через холодний канал.